Фух, сто років сюди не заходив. Та й розповідати особливо нічого. Хіба, кожного ранку записувати, скільки разів пацани пробігли у мене по фізіономії за ніч Бо у нас все класно, але тільки в клітці ми не живемо і взагалі її ігноруємо. Еритосфен виріс уже майже в ріст дорослого пацюка, а так більше нагадує якусь макаку. Може за декілька секунд перебігти через кімнату, стрибаючи по меблях. За ніч три морди виїдають пачку Активії чи сирка чи чогось такого, це не рахуючи мюслів і фруктів. Але не дивлячись на це, Аристотель навіть трохи похудів, бо гасає з малим, мов помолодів. Убогенький Лисистрат, той масу набирає, бо майже не вилазить нікуди. Піде по сидить у мене на шиї (за столом), чи біля ноги/на нозі, коли я в ліжку, ну й ще періодично грається з друзяками, і досить активно. Один раз, як мене не було, з ліжка звалився. Мали ми мороку! Воно бідне залізло за стіл. Еристосфен його раз вигнав, але я не встиг зловити. Потім вони пішли з Аристотелем, але вивести дурника не змогли, довелося відсовувати купу меблів. А Лисистрат, як тільки опинився на ліжку, заспокоївся, поїв і пішов мені на ногу сидіти. Бідолашне створіння.
Пацани живуть на диво дружно, не те, щоб без писку, але ніби не агресивно. Якщо раптом писк стає сильнішим - я гаркаю, і колотнеча припиняється. А зате як приємно прийти звідкись, підняти ковдру, а там три попи і три класних бруднуватих хвоста А вчора дві попи зображали кактуси у вазоні - видно жарко було, то вони там вклалися спати.
А ось зараз Аристотель ще знаю де, а Еритосфен заховався, мов і не було. Тепер годин до десяти його не побачу - ховається, щоб я, кудись ідучи, не засунув його в клітку.
Ось так і живемо, сало жуємо

Мої давно вже не сплять у клітці. Та я й звик, що вони по мені бігають, від того тільки затишніше спати. Зате і Аристотель похудів і став схожий на пацюка, а не на подушку, і Еритосфен виріс справжнім пацюком.
3333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333333331
Останні цифри набрав Лисистрат, доки збирався залізти мені на плече.  :playful: Воно нещасне, але ж теж живе створіння. Я тільки за нього й боюсь, коли йду з дому. Раптом знову з ліжка впаде?

Ліжко невисоке. Просто він скажено лякається. Один раз я його спіймав, коли він, ледь упавши, негайно пішов десь ховатися (не побіг, а саме пішов, видно був у шоці). А другий раз це сталося, коли я був на роботі. Я вже писав, як витягував бідолаху. Тут нічого не зробиш. Він контролює кінець ліжка і упасти може тільки коли грається зі своїми дружками, які весь час сновигають туди-сюди і з ліжка і зіскакують і падають, мов м'ячики. Отже, нічого тут не поробиш. Зрештою, з ними усіма щось може статися. Але вони такі щасливі, що вільні, аж у мене просто не піднімається рука посадити їх назад у клітку. Щоб ви бачили, як Ератосфен, мов мавпа у джунглях несеться по меблях, стрибаючи на півметра, і за декілька секунд може так пересікти кімнату! Як можна його позбавити цього?

В усьому іншому у нас ніби все в порядку. Лисистрат став величезний, жирний і лінивий. А, втім, куди йому ходити, сліпому? По ліжку бігає та біля мене тулиться, а якщо пощастить -то і при комусь із компанії. Аристотель став худий, мов хорт, бо гасають вони з Еритосфеном, як дурні. В разі якогось конфлікту ховається до мене в руки чи під бік.

Я все оце пишу, а Еритосфен, худоба така, все ще крутиться навколо моїх ніг. Я оце зараз подумав, що його може притягувати не тільки бажання погратися, а й запах спиртової настоянкики прополюсу. Я тут на днях прища собі нею припалив, так він ліз мені до обличчя й до пальців мабуть із годину.

Все. Засунув чортову тварюку в клітку. Нехай там бодай із годину посидить, а то мені шкода, я його випускаю, а він знову до ніг. В принципі він скоро мусить заснути, бо ранками завжди спить.

Ага. Особливо мого Аристотеля з його любов'ю до коньяка 
Бідолаха той Еритосфен. Він таки був у шоці. Я не розумію, що він хотів, а я його гнав, а він не звик до такого... Зараз я прийшов додому, а він десь спить (мабуть у шухляді столу, він там за шухляду залазить, так що й не намацаєш). Надіюсь, що конфлікт вичерпано.
Ось ранковий ролик, там правда нічого такого особливого...
http://youtu.be/dnBblOiQCxM

Я тут збираюсь у відпустку і хочу дещо переформатувати кімнату, купити, зокрема, нового стола. Мабуть, це буде чорний день для моїх морд, бо жити у шухляді я їм більше не дам.    Зате хочу переставити ліжко, і поряд набити для них окрему поличку і на неї припасувати ось таку штуку

Тільки-но краєм ока побачив, як у моїй постелі під ковдрою зникає великий качан кукурудзи.    Хто потяг - не бачу. Але качана вже не видно. 

Ну-у-у... У нас поки по чотири. У мене на тих качанах всі дома показилися. Три пацюки, мама і навіть кішка - жеруть їх, мов скачені.    Я сьогодні он бігав по нову порцію. Зараз дві сонні морди (Рися і Убогий) лежать на ліжку і з напівзакритими від задоволення очима жеруть удвох один качан. У що вони перетворили моє ліжко!  :tomato: Я уже мрію хоча б трохи відсилити їх. Втім, якщо мислити логічно, то навряд чи мені вдасться це зробити. Вони може й освоять нові споруди, і, може, будуть ходити до туалету замість вазонів, але з-під ковдри нікуди не подінуться. Ну, та хоча б трохи. Покривало нове куплю... (це мрії такі).
Поки я це писав, морди наїлися і розляглися у мене на ногах. Бо я зараз лежу на койці - ранком у мене поламалося крісло (ніколи не купуйте дешевих меблів!) Ото їм радість. Вони люблять зі мною валятися.

Мій тяпнув якраз коли був вільний. Втім, може тому, що в клітку уже пальці ніхто не засовував.

Взагалі-то так. Вона любила мого собаку, любила покійного Лаврентія, але особлива любов у неї з Аристотелем. Той залазить до неї у пелену (де ще йому знайти пелену, якщо моя мама тільки штани носить  ) і там сидить. А Ератосфена вона спочатку навіть ще більше полюбила, бо у неї все це чисто естетично: вона, наприклад, Убогого не визнає. І вони дружили з Ератосфеном, доки він не став явним лідером зграї і не вирішив, що мусить захищати кімнату.

Тварина в постелі - це дійсно приємно. Мені цього дуже не вистачало, відколи мій собака помер. На тварин приємно дивитися, але гладити їх чи відчувати біля себе - це ще краще. Я позавчора з роботи прийшов біля семи, втомлений, мов віл на оранці. Тільки під ящик завалився, а вони й приповзли і так акуратно у мене по нозі й пузу розподілилися. І все - мов теплу ванну прийняв

Я сьогодні підлогу в кімнаті протирав, причому, зрозуміло, тією ж шваброю. Ератосфен ліниво висунув голову з-під ковдри, подивився і засунув назад. Отже, мені можна До мами він теж претензій не має, але якщо та забирає у мене зі столу брудний посуд, то починає трішки нервувати. Втім, любить її, чи в усякому разі, визнає. Так смішно: мама зайде в кімнату, і з усіх щілин відразу: вилітає Ератосфен, і виповзає повільно великий натоптуватий Аристостель. Ну, а Убогого мама сама іноді знаходить під ковдрою, бо той нікого не кусає, але й сидіти хоче виключно біля мене. До речі, Аристотель тільки на вигляд натоптуватий. Насправді, він похудів, відколи гасає з Ератосфеном, а тепер ще у нього такі ніжні, ніби тоненькі кісточки і мало м'язів. Старіє, бідолаха. Хоча, на днях з нового крісла стрибнув на ліжко, десь сантиметрів п'ятнадцять пролетів. Та тут була причина: я приніс вафлю, а він щось останнім часом за вафлями просто казиться. І не просто так, а от увечері, щоб я взяв вафлю чи вафельну цукерку, сам їв і йому вділив, а він сяде у мене на грудях і похрумтить, доки не наїстся. І все - до наступного вечора. Убогий і Ератосфен до вафель досить байдужі.
Я сьогодні спеціально в Рошенівський магазин заходив, бо вафлі закінчилися, а як же увечері? Тепер Аристотеля чекають свіжі і класні вафлі.
А на вулиці цілий день так дощить, що уже в постелю хочеться. Тим більше, що ранком я добряче промок і замерз. Якось дивно, бо за один день стала справжня осінь.

Щось я оце подумав, подивився на клітку, і з'явилась ідея: може не треба взагалі нічого купувати (хіба - нового гамачка), а просто купити трубу чи трап і зв'язати  ліжко з відкритою кліткою нормальною дорогою, щоб і Убогий міг пройти, і Аристотель, коли у нього задні лапки уже будуть погано рухатися? Ні, мабуть таки не буду нічого купувати, доки все інше не зроблю - однак морди сплять виключно у мене в постелі й у вазоні. Зачекають пару днів. Бо клітка однак потрібна, і десь же її теж треба ставити. Якби у мене верхня кришка не була напівкругла, то можна було б домик туди поставити, а так... Ні, я ще поки не визначився.