Я-то живий  Але з двома працювати дуже складно. Сьогодні я зранку новий системник кочегарю, поки якісь проблеми не то з драйверами, не то не так вінда сіла, не то я її не так полікував... Так Рися зранку все оббігав, обнюхав і назад у клітку побіг - для чого йому знервований господар. А Лися щось сьогодні не вилазив. Вони, бачите, вночі гуляти хотіли, а тепер сплять.

Ось це Рися ранком з новим середовищем знайомиться

Фото в інтер'єрі

Зараз сидять на пару між шнурами і щось там шкабарчать. Рожі задоволені Ось тільки на простелену ганчірочку Лися Рисіньку вже не пускає. Ото вже куркуль лисий!

Тиша, спокій, більшість програм я вже поставив, отже можна трохи попрацювати, а то у мене покупка нового системника = одному ремонту = одній пожежі

Це системний блок маленький
А так він дійсно на зиму такою класною шерсткою обріс, влітку ж так вилиняв, що видно було на спині шкіру.

Ні, не можу працювати! Коли під полицею таке класне кубло, то екран вище уже не цікавий!

Лисінька ніби суттєво заспокоївся. Учора увечері Рися попросився на ліжко, Лися - слідом. Сів у мене на подушці, далі не ходив. А Рися мотався навколо. Воно ніби нічого, але працювати так я поки не навчився.
Сьогодні зранку я проспав, як ведмідь взимку Прокинувся без п'ятнадцяти шість, що для мене всеодно що для інших два по полудні Так рожі уже стрибали по клітці й вимагали свободи.
Лисінька так цікаво сидить на подушці, тулиться до моєї щоки і щось шкабарчить і попискує мені у вухо

Зараз ми вже за столом. Рися спробував украсти у мене велике куряче яйце, і коли йому це таки не вдалося, таки випросив трохи й пішов спати в стилаж. Лися стіл досліджує, вже не скажу - дружка шукає чи так.

Взагалі-то класно, затишно, ось тільки уваги двоє вимагають більше.

Лисінька у мене на столі трощить лимон, витягнутий із чашки з чаєм. Смішний - кривиться, але їсть цедру. А Рися взагалі вважає себе книжкою, бо зі стилажа уже не одну годину - ні слуху, ні духу.

Ага. Он вклалися валетом мені на нозі і один одного задницями потихеньку відштовхують. А я їх обох чухаю. Класно.  :cool:

Навряд. Видно справа в кількості. У мене все це комп'ютерне барахло скрізь. Воно - загальна реальність і його не цікаво гризти. Доки вони взагалі звикають до столу - звикають і до нього. Ось коли Рися доривається до вазона.... 

Часом, все-таки, складно. Але я звикаю і вони звикають. Якщо будуть ось так лежати удвох на нозі... Але як їх тягти, коли мені треба буде вийти...  :tired:

Ну, не знаю. Допустимо, Лисі Рися сказав, що проводи не можна чіпати. А Рисі хто? Лаврентій же помер раніше.

У мене зараз на нозі йде боротьба на видавлювання. Оскільки у Рисі маса більша, то він зайняв попою всі "виходи" до моєї руки, але Лися на здається, і весь час витягує шию, щоб і його почухали. А учора вони грали в квача у мене на ліжку (я сам, включаючи голову теж був задіяний в якості плацдарма ) Нарешті я не витримав і заштовхав їх у клітку. Ні, двоє це - забавно, але набагато складніше. З іншого боку, вони настільки один до одного прив'язані. Особливо Лися. Бігає за Риськом, як хвостик. Тільки ще боїться багато куди заходити. Але от стосовно сидіння на нозі швидко зрозумів. Я от зараз сиджу і думаю: як би мені дотягтися до флешки, яка лишилась у ноутбуці на ліжку.

Отредактировано Lanselot (2010-11-05 05:10:56)

Хіба-що Мені тепер багато чого доведеться робити силою думки. Бо коли ти ходиш, лежиш і сидиш, обсаджений звіриною - це серйозно. Особливо складно з ними на ліжку. Ні ворухнутися, ні нормально в ноутбуці покопатися, бо вони скрізь бігають, і періодично лаються прямо у мене на тілі, після чого Лися з радісним писком ховається мені за шию, а Рися біжить за ним розбиратися, я його не пускаю, і він ображається

Ага. Прикольно. Хоча найприємніше - коли Лися під домашньою курткою на шиї сидить. Він такий теплий і приємний на дотик.

Ага. Дуже тиха і затишна. Тільки щось уже другий день не вилазить. Втім, я не наполягаю, у самого часу на них обох зразу не було. Сьогодні чиститиму клітку, то точно виселю на якийсь час і домика. А Рисю, того не обійдеш. Тільки я в двері - так він до мене на руки. Я лишаю клітку відкритою, то він погуляє і сам іде додому. Учора, уявляєте, я її замкнути забув. Прийшов втомлений і так заснув. І двері з кімнати відкрив. Добре, що кішка дороги не знайшла. А Рися як ліг з вечора, то вже й не виходив. Лися ж дверима взагалі не користується - він тільки на руках із клітки виходить. Нещасна тваринка, він, мабуть, завжди буде забитий. Та ще й Рися знову його подряпав, коли грався. Коли я вже ветеринара викличу?!

Ну, через рік може й ми. У нього все якось нападами. То пару днів весь час із клітки лізе, то ось третій день ховається. І на Рисю пищить. Втім, може, дійсно від того, що Рися його знову сильно подряпав.

Всі тварини реагують. У них до цього правильне відношення. Якщо десь щось погано - вони сплять більше, замість мучити себе і таблетки ковтати. Тому я Лисю і не чіпаю. У Рисі зараз навпаки напад сидіння зі мною. Весь час на нозі дрихне. А Лисю вчора дістав, доки чистив клітку, так він відразу назад у клітку попросився. Я його не силую, нехай думає, що поза чисткою клітки я не можу залізти до нього в домик Насправді, я тільки до Рисі залізти не можу. Тобто, не розбираючи клітки. Бо, я вам скажу - клітка, звичайно класна. Я її насобачився буквально за п'ять хвилин прибирати. Тільки якщо мити у ванні - тоді трохи довше. Вся клітка - як набор Лего. І, головне, жодних запахів, бо де їм збиратися, якщо все пластикове? Ось тільки мої короїди куплений із кліткою навісний домик уже подерли. Лися з нього штори для свого домика зробив Зараз ось попруся в супермаркет, то якщо дійду дорогою до зоомагазина - куплю їм щось нове. Та й другий домик (де Лися живе) треба би замінити на щось більше. Бо він для дорослого пацюка малуватий. Жили би, як всі нормальні тварини обоє в одному домику - там площі на п'ять хвостів вистачить, якщо не більше - так ні ж.