В понеділок увечері був спільний вигул на ліжку. Мені треба було там картинки по роботі перебирати, але "перебирав" я в основному дві нахабні морди. Лися поліз під ковдру, побігав там, зялкався моєї ноги з пальцями і поселився у найдальшій частині ковдри, де й заснув. Далеко відбігати від мене він боїться, хоча в перші дні гасав по всій кімнаті. Рися походив по кімнаті й повернувся на ліжко. Поспали вони разом під ковдрою, потім Рися вийшов, а потім пішов і сів поверх ковдри на Лисю. Почався скандал, я уже бачив, звичайно, як Лися стрибає, але в клітці - не той ефект. Він підстрибує вертикально вгору сантиметрів на 15, а мо’ й більше. Потім Лися заліз у складки ковдри мені під ноутбук. Я не пустив туди Рисю, за що був винагороджений - мені було дозволено почесати Лисіне пузо, а він брав мене лапочками за руку і тихенько покусував. А Рися, по-моєму, образився. Одним словом, я зітхнув спокійно, аж коли заніс їх у клітку.
Вчора Лися не зволив вийти, а сьогодні зранку Рися вийшов і у мене на очах пішов до Лисіного намету. А потім я радісно сфотографував там класну картину. Зараз викладу фотки. Слава Богу, бо так вони лежать уже з годину, без писку й скандалів, тільки ніжно фиркають, а Лися висовує голову поверх Рисі й дивиться, коли я проходжу мимо. Я вже так тиженько крадусь, хочеться, щоб вони лежали так і далі, звикали.

Уночі я не можу. Я - яскраво виражений "жайворонок". Але з трьох годин - уже можу, якщо треба. Іноді й само так виходить. В основному робочий день у мене починається десь о п’ятій, приблизно. Наскільки це зручно? Результативно, насправді. А от стосовно зручності, то у нас же всі заходи і навіть передачі по ящику розраховані виключно на сов. Якби можна було ходити на роботу годин на шість ранку, і відповідно раніше звідти виходити... А то для мене шість годин вечора - це уже таки вечір. Ну та гріх обіжатися, бо я ж і так не кожного дня ходжу. А дома починаєш і кінчаєш працювати, коли тобі зручно.

Морди й досі ніжно утворюють бутерброд. Часом трохи сваряться (точніше, Лися верещить і наскакує на Рисю), але в основному все нормально. Я так зрозумів, що Лися Рисю до своєї спини і досі не допускає. Тому бутерброд утворюється так: знизу лежить, мов ганчірка Рися, а по ньому топчеться і лягає на нього в поперек Лися. Я вдень Рисіної пики не побачив, то аж заглянув, чи воно там ще живе. Нічого, дихає, і схоже дуже задоволене.
Гірше, що до мене він тепер виходить, але не надовго. А от Лися взагалі не хоче виходити. Учора клітка весь вечір стояла відкрита, то він і не підійшов. Гаразд, він напівсліпий, то дверцят може й не бачити, але як ними користувався Рися - не міг не бачити. Видно йому вистачає простору в клітці. Нічого, сьогодні витягну обох, бо клітку чистити пора

У мене Лаврентій сидів більше на столі, ніж у клітці. Я його туди засовував тільки на ніч, і коли з дому йшов. Риська я теж уже було до такого привчив, правда, у нього було ще пару любимих ничок. А тепер він виходить, погуляє, і йде до малого. Учора, здається, дуже старався його виманити, але даремно. Той висовує носа з клітки, але й не більше.

Купіть мультиварку З вечора закидаєш жратву, ранком виймаєш. Я оце якраз збираюсь купити, бо обридло зранку тільки бутербродами харчуватися. Давно би взяв, так мама триндить. Її прикрашалки на кухні, бачите, не зайві, а те, що має бути на кухні - зайве.

У мене на роботі теж нема. В інших кімнатах є, але настільки погано працює, що я відмовився собі його ставити. В усякому разі, є причина піти додому, коли щось треба там пошукати

У мене Рися - сам собі режим. Учора весь вечір вимагав, щоб клітка була відкрита. Вони, бачите, з Лисьою поспілкувалися, потім до мене пішли, потім - назад...
Я, все-таки, надіюсь, що Лися теж потроху звикне, тим більше - йшов же вже на руки, а потім, видно злякався.

В процесі своїх ігор вони геть поламали намета. Треба щось таке піти купити, і не знаю, як час для того знайти. Може завтра.

Ой, учора вони мені дали "концерт". Ніби все назад повернулося. Але, найвірогідніше, це через того намета. Я так нічого в суботу й не купив, понадіявся, що у мене є невеликий дерев’яний домик, та нічого кращого й не було. У неділю ранком намет остаточно припинив своє існування. І ось тут почалося! Лися зайняв хатку Рисі, Рися образився, почався конкретний скандал. Я плюнув, вирішив почистити клітку і поставити дерев’яну хату. Лися (він же майже сліпий!) переплутав мою руку з Рисею і цапнув за палець. Клітка на той час уже була розібрана. Одним словом, доки я згадував російські національні вирази  , Лися вискочив і пішов гуляти по кімнаті. Ось тільки в руки він уже не давався. Я навів порядок у клітці і залишив її відкритою. Але Лися чомусь не попадав у дверцята - не бачив чи що? І в руки й далі не йшов. Довелося мені цілий день сидіти з ноутом на ліжку, бо ж у крісло сісти боявся. Цей малий рожевий дурник боїться тільки моменту, коли його хапають. А так спокійно підлазить поряд, навіть на руку лізе (хоча й не вилазить). Тому переїхати його кріслом - пів секунди.
Клітка цілий день була відкрита, що дуже сподобалося Рисі. А Лися пішов спати за комп’ютерний стіл. Рися туди декілька разів ходив, його там посилали і він повертався й жалібно лягав на Лисіне місце. Увечері я таки спіймав Лисю за допомогою моєї куртки від спортивного костюму, за пазухою якої Лися вже побував. Добре, що мама не встигла її попрати, бо на щось інше він би може інакше реагував. Так у куртці я й заніс його у клітку. І тут почався скандал! Я тричі Рисю за хвіст витягував від нової хатки і забирав, лаяв його. Все - до лампочки! Тільки в клітку посаджу - він негайно туди йде. Вже став думати, як клітку поділити, але тут вони раптом дійшли повного консенсусу, і через пару хвилин уже спали "бутербродом" Я в психушку потраплю з цим Лисею. І Рися теж, до речі.
Бідний лисий невротик! Руки відрубати тому, хто їх такими нещасними - голими і майже сліпими вивів. 
Всю ніч і сьогодні у нас тихо, сумирно, і все, як було в останні дні.

Та я-то переживу, а це бідне нещастя шкода. Воно ж, мов равлик, весь час шукає собі шкаралупу.

Та Бог його зна’. У тварин це все не так просто. У мого колишнього сусіди був старий сліпий собака. Так от, він коли осліп, то якийсь час адаптувався, але вже за місяць (не більше!) гасав між деревами в парку. Хазяїн навіть подумав, що йому зір вернувся. Ні. Просто для тварин зір - не головне. Тому ніби Лися й орієнтується, але ж дверцята у клітки явно шукав і не знайшов. З іншого боку он гасають зараз по клітці і в своє задоволення, навіть писку не чути. 
Мій, до речі, не гойдається, але дивиться на мене, тому, підозрюю, щось він все-таки бачить.

А куди ж ми з Вами дінемося?

Я вчора нарешті дістався до крутого зоомагазину. Зустрів знайому бабулю-таксистку (дамі десь під вісімдесят, тому її не дуже рвуться брати пасажири, то вона більше знайомих возить), і ми з нею просто після роботи туди змоталися, вона мене почекала. Бо інакше ще б тиждень їхав. Воно ніби недалеко від мене, але є такі місця, куди дуже незручно потрапляти. В магазині на моє щастя взагалі не було покупців, тож я їх примусив на складі пошукати точно такий самий намет, і ще купив у них класну довгу трубу. Труба моїх не дуже зацікавила, а ось намет зараз оце саме ділять. Вереск стоїть, бо Рися його спробував приватизувати, а Лися, зрозуміло, його зайняв і тепер відвойовує свої права. Я періодично гиркаю, але не особливо. Розберуться. Всеодно Лися займе ту площу, яку захоче
А картина класна. Лися сидить у клітці й пищить, а Рися періодично штовхає лапами намета, тоді Лися старається його цапнути. Комунальна квартира, а не клітка. Відсадив би їх (хоч і не знаю як, бо зайвої площі для клітки в кімнаті нема), але ж і Рися малого дуже любить, і той його шукає, якщо Рися спить чи зі мною.

Рися, до речі, таки знайшов трубі призначення, але інше. З неї дуже зручно потрапляти мені в руки, коли він хоче вийти з клітки.

Вгадайте, хто у мене на шиї зараз сидить? Лисінька!  :jumping: Сам попросився. А Рися спить у стилажі. Не знаю, що робитиму, коли він прокинеться. Втім, мені через годину треба йти на роботу. Можу годину й пацюків поганяти.

Фух. Не витримав - засадив у клітку обох. Тяжко з ними двома, дійсно. Ні, Лися поки нікуди не лізе, сидить тихенько під полицею, а ось Рися бігає і в стилаж лізе, а потім назад. Я тут подумав, що треба буде ще одного лежачка із овчини купити, і під полицю на столі влаштувати. Я однак на днях буду там великий шмон проводити, бо зібрався купувати новий системник. От і проберу місце. Бо їм тут за компанію зараз ніде сидіти.
Головне тут: Лися майже флегматично дав витягти себе з-під полиці. А он у клітці зараз щось ділять. Дивно, я вже помітив, коли їх обох виймеш, а потім засунеш - щось там ділять, бо Лися попискує.