Вічна їм пам'ять. У мене, як розповідала бабуся, померло від голоду десь до тридцяти найближчих родичів (брати і сестри прабабусі й бабусі). Я не знаю їхніх імен, не встиг розпитати у прабабусі, а бабуся уже й не пам'ятала до ладу. Але, мабуть, це не важливо. Важливо, що ми їх пам'ятаємо, ми за них молимося.
Шкода, що їхні кати видохли своєю смертю, та вже так сталося.

Вічна пам'ять!

Моя свічка в цьому році виявилась однією з перших.