Оскільки чоловік постійно обходив мимо крисо-хлопчаків, я все не наважувалася придбати таке чудо. Та оскільки часто ходжу у нас зоомагазин в центрі, то не змогла так просто відійти від вітрини не винісши звідти 1-го із двох пацючків. У мацьонкій кліточці сиділи два милих дамбовухих створіння. Це викликало купу приємних мімічних емоцій і я згодилася швидко на покупку , не запитуючи чоловіка. Вдома є купа кліток. Все що залишалося - вибрати корму підстилку і нашити гамаків. Син (йому 3 роки) з радістю кричучи "Мишка Мишка" летів додому.
Вирішили назвати Момо, з японської Персик. Бо він має зверху легкий беж, попа трішки темніша ніж голова. І вушка як блюдця [взломанный сайт] . Та оскільки син не дружить із буквою "Р" вирішила "насобачити" його іменем пацючка 
і все ж назвала Персик. Тепер майже ідеально звучить з вуст сина слово Перррсик , бо часто запитую як звати мишку [взломанный сайт]
Наразі пацючок і чоловікові дуже подобається. Каже що надзвичайно милий. Малюк ручний. Їсть овочі-фрукти, зерно і мін.камінь. Має улюблені місця по клітці і неймовірно шустрий! Досить маленький він до нас попав. Думаю було йому зо 3 тижні. Та вже невіриться але підріс. Приблизно рахую що йому біля 6 тижнів. Облизати руки і поцілувати мене не лінується ніколи. А якщо щось не так - шусть мамі , тобто мені, під футболку. Гріється над грудьми, а може приємно пахне ще, бо годую малу донечку грудьми 
Зараз я впевнено погодилася шукати йому друга. Бо братика з магазину вже купили.... Такі то справи, рада знайомству! 
Пару наших фото
На цих фото видно який ще манюня
А тут вже більшіший
Отредактировано Валентина (2015-04-10 17:22:47)
а то 1м самим точно нудно 
)
. На ніч кидаю дві мисочки зерен, там і куповане і рис, гречка. І в третю морку, чи тикву, яблучко. На ранок одну мисочку сиплю зерен, бо скачуть як дурні. В день можу овочів дати, поки готую на кухні. Інколи кашу не солену з круп зварю. 
