А у мене Рисінька до нього дуже навіть ніжно. Це малий боїться і вищить. Але, дивлюсь, Рися заснув біля клітки, то й той туди носом через ґрати. По-моєму, вони скоро розберуться. Просто малий страшенно наляканий, що само собою зрозуміле.

Рися на мене й не дивиться. Мабуть, тепер для них важливішим буде товариш, а вже потім я. Ну, та що поробиш.

Плівок нема. Нормальні чистенькі очі рубінового кольору. Але він не відрізняє моїх рук від Рисі (при дотику), і пальцями я у нього перед очима водив - він не реагує.
Натерти це було б здорово, але я для цього треба влізти в переноску рукою. А я не хочу бідолаху більше лякати. Вони там зараз лежать удвох і спілкуються (поки через грати). Враховуючи, що вони знайомі не більше сорока хвилин - це нормально.

Ті дві пісюхи сказали, що малому чотири місяці. В принципі, я цьому можу повірити.

Ні, малий чистий, очі чистенькі, хвостик рожевий і чистий. Та й потім - лисий же, такі на дорозі не валяються. Видно комусь подарували, потім обрид - і на базар у найближчий ларьок. Сссу-уу-ки! Він ручний, весь час до моїх рук ліпився, доки додому їхали, хоча вилазити не хотів. А тепер у нього вся увага на Рисю. А у Рисі - на нього. Люди їх уже не цікавлять. Аби тільки не захворів від тієї вулиці. Я зараз обігрівач увімкнув на несильне тепло і на них пустив, щоб погрілися. Надіюсь, що до ночі його вже Рися грітиме. Ось тільки, не знаю, чи він тепер буде на моїй нозі лежати. Може їм тепер люди дійсно не потрібні?

Я вже ім’я придумав. Точніше два. Лісістрат - афінянин, який згадується в якихось грецьких комедіях (не плутати з Лісістратою) - афінянин з якого всі сміялися за його зовнішність. Подробиць не пам’ятаю, але для лисого нещастя - підійде. І був ще Лікістрат, здається, ще один афінянин, який поставив однойменного пам’ятника - крутяк якийсь афінський. Лісістрат - ніби краще. І буде у мене Рися і Лися.
Цікаво, про що вони там розмовляють?

Тепер точно куплю нову клітку. Я ж власне, до того проклятого ларька і підійшов, бо здалеку побачив біля нього велику клітку. Клітка мені не підійшла, а бідний Лисінька... ну ясно. Нехай зживуться - я поїду на тому тижні й куплю їм щось круте і класне

Бідний Рисько. Він такий невиспаний. Тільки засинає (поряд із переноскою), як малий до нього лізе. А той і не спав цілий день. Ну та це нормально для першого дня.

Ой... Краще б його, бідного, не довелося в хату брати. Приживеться, звичайно, але нам із Рисею може й краще було удвох.

Я в породах не розбираюсь, та й мацав бідолаху поки мало. Але, по-моєму, у нього є пушок.

У нас, схоже, те саме. Сліпим його тяжко назвати, але навряд чи він добре бачить.

Боюсь, що поки це підселенням назвати тяжко. Тільки в тому розумінні, що Рися - добрий пацан і малого не кусає. Зате малий за ніч зайняв Рисін будиночок, викинув звідти Рисині бебехи (включаючи ганчірочку, на якій той спить)  І там окопався. При наближенні Рисі починає кричати. Рися (ну це взагалі анекдот), закриває вікно і частину дверей домика ганчіркою, і під їх прикриттям лізе в домик. Даремно. Виск стоїть дикий з часу, як Рися прокинувся. Я його забрав, випустив на ліжко, він поспав під стилажем, а потім пішов назад у клітку. Зараз я його забрав на стіл. Постараюсь тримати подалі від клітки хоча б з півдня. Бо Лисько ж сидить і не вилазить. Я йому сипонув сухого корму прямо в домик, засунув туди ж свіжого салату, бо ж він не вилазить до поїлки. Але він мало їсть і навіть не збирається виходити. А от Рисько щось бігає, схоже хоче назад до своєї "іграшки". Мені би, щоб малий хоч вийшов. Йому ж треба їсти і пити. Він, щоправда, вночі бігав по всій клітці, навіть купку наклав де треба - в стружках. Але зараз сидить і тільки дивиться у віконечко. Рися теж так робив у перші дні, але ж у нього в клітці не було подразника.

Та дай-то Бог. Бо як інакше жити з ними двома? І не віддаси нікому - кому це лисе нещастя потрібне? Учора ще на базарі одна жінка захотіла взяти його собі, але я тормознув - якось несерйозно це було, так тварин у дім не беруть. Крім того, у мене відчуття, що він Рисі уже потрібен. Та й Лися (я писав, що назвав його Лисистратом?) башкою крутить, коли Рисі близько нема. Ось тільки ніяк не зійдуться по-справжньому.
Поки-що Лисько не виходить із домика, відвойованого у Рисі. А Рися живе в наметі на іншій полиці й навіть на стіл більше не проситься. Зранку поспав у мене на колінах, а потім попросився у клітку і все - спить там. Слава Богу, хоч до малого не лізе, і той не вищить. Лиську я воду поставив під сам домик, бо підозрюю, що він в найближчі дні звідти не вийде. Так було у Рисі, після того у мене і той клятий домик став все сильніше тхнути, як не мий. Куплю нову клітку, але коли вже все якось (надіюсь) заспокоїться. Гірше, що Лисько і на руки не йде. І ветеринара я не можу тому викликати - у мене дуже невдала клітка, і дістати з домика пацюка без його бажання фізично неможливо.

Ну Рися ж не просидів. Те ж саме було. Правда, не було другого. Ну, та я йому нічого такого не даю. Он насіння трохи дав, воду поставив. Як же без води, як воно бідне боїться вийти. Рися до нього, а він кричить, як дурний. Я й не думав, що пацюки можуть так голосно і довго верещати. Рися у мене тільки "пінк-пінк" каже, а Ларюша взагалі був мовчун. А цей, бідний, кричить, і Рисю дряпає (щоб кусав - я не бачив). А Рися до нього лізе, очі заплющує і сидить поряд із домиком. А потім починає у домик іти, ось тоді малий і верещить. Зараз я Рисю на коліно забрав. Він, бідолаха, теж нервує, майже нічого сьогодні не їв.

Я теж так думаю. Але поки Рисі багато не вдалося. Правда, вереск чути не так часто, але чути. Учора і сьогодні зранку Рися навіть просочився в домик, але крику було! Гірше інше. Малий же в руки не йде, вийняти його я не можу, в тому домику - сморід жахливий. Як тільки ситуація зміниться - я куплю нову клітку (надіюсь, що це станеться в найближчий тиждень, доки я  у відпустці, і доки в кімнаті ще можна якось знаходитися)
Рися весь час там. Зранку оце виліз, сходив зі мною по сніданок, їсти відмовився і зразу побіг туди. Сидить під домиком, бідолаха.

Я забрав Рисю на стіл, так малий виліз із хатки і просто так порвав гамак. Не погриз, а саме порвав - може, злився, що Рисю забрали. А зараз я пустив його назад, малий трохи попищав, забрав у Рисі з-під носа шмат кавуна (свій перед тим заначив ) і зараз вони мирно сплять. Один у домику, а Рися - на полиці біля домика, акуратно розстеливши там ганчірочку, яку Лисько викинув із хатки. Прямо ідилія. Аби тільки вони вже разом і щоб малий із хатки вийшов, а то я собі уявляю, як він тхне, якщо у мене уже в кімнаті сморід. Так уже хочеться, аби їх було двоє (навіть якщо малий не даватиме мені нормально працювати ), і щоб нову клітку купити.